Субота, 21.10.2017
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3
м. Бердянськ
Меню сайту
  • Головна сторінка
  • Інформація про нас
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбом
  • Історія школи
  • Гостьова книга
  • Дошка пошани
  • Зворотній зв'язок
  • Профільне навчання
  • Посилання
  • Дистанційне навчання
  • Початкова школа
  • Рік англійської мови в Бердянську: крок за кроком
  • Національно-патріотичне виховання
  • Проект «Вчимося жити разом»
  • Сторінка соціального педагога
  • Сторінка психолога
  • Благодійні внески
  • ЗНО 2017
  • Майбутнім першокласникам
  • ДПА-2017
  • Методичні матеріали
  • Міні-чат
    Наше опитування
    Необходимо ли внешнее тестирование?
    Всього відповідей: 305
    Головна » 2017 » Червень » 3 » ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ              Червень  2017 рік.
    ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ              Червень  2017 рік.
    07:22

     

     ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ              Червень  2017 рік.  

     І засміялась черешенька люблячи.

     (Наталя Квітка)

     

    2 червня –  210 років від дня народження Сошенка Івана Максимовича (1807-1876), маляра, педагога. Народився у м.Богуславі, нині райцентр Київщини, освіту отримав у Петербурзькій академії мистецтв, займався малярством і педагогічною діяльністю. Один з перших звернув увагу на талант Т.Шевченка і взяв активну участь у звільненні його від кріпацтва. Жанрові спрямування митця, це портрети, пейзажі, ікони: «Водопад», «Вечір», «Продаж сіна на Дніпрі», портрети «Б.Хмельницький», «І Мазепа», «І. Гонта», і ін.

     

    3 червня – 150 років тому народилася Муравйова Олена Олександрівна (ур. Апостол-Кегич) (1867-1939), оперна співачка, педагог. Народилася у м.Харкові, освіту отримала у Московській консерваторії, володіла чудовим сопрано широкого діапазону. У 1901р. повернулася в Україну, мала творчі зв’язки з композиторами М.Лисенком, Б.Лятошинським, Л.Ревуцьким, В.Косенком і ін., впродовж багатьох років викладала у мистецьких закладах міст Києва і Дніпра, виховала понад 400 митців і педагогів, серед яких І.Козловський, О.Петрусенко і ін.

     

    6 червня – минає 170 років від народження Барвінського Олександра Григоровича (1847-1926), педагога, історика, громадського і політичного діяча. Народився у с.Шляхтинці, нині Тернопільського р-ну, освіту здобув у Львівському ун-ті, займався педагогічною діяльністю, склав докторат у Віденському ун-ті, очолив  Українське Педагогічне Товариство, заснував видання «Руська історична бібліотека», за його участі відбулася реорганізація Літературного Товариства ім.Т.Шевченка у Наукове Товариство ім.Т.Шевченка, займався створенням українських підручників, заснував кафедру української історії у Львівському ун-ті, куди запросив на викладання М.Грушевського. У період поставання Західно-Української Народної Республіки працював урядовцем. Є автором праць «Історія української літератури», «Ілюстрована історія Руси від найдавніших до наших часів» і ін.

     

    7 червня – 190 років від дня народження Андрузького Георгія Левовича (1827-?), громадського діяча, поета, вченого. Народився у с.Вечірки, нині Пирятинського р-ну Полтавщини, навчався на правничому ф-ті Київського ун-ту, за участь у Кирило-Мефодіївському братстві був висланий до м.Казані – одного з етнічних первнів Московщини, далі – до Карелії, де, урешті, був ув’язнений у Соловецькому монастирі, але за  участь у відбитті нападу англо-французької ескадри у 1854р. звільнено, повернувся на Полтавщину під нагляд поліції. Є автором «Начерків Конституції Республіки», де пропонувалося створити федерацію слов’янських народів – Слов’янські Сполучені Штати, які мали складатися з 7 автономій: !) Україна з Галичиною, Чорномор’ям і Кримом, 2) Польща з Познанню, Литвою і Жмуддю, 3) Бессарабія з Молдовою і Валахією, 4) Остзея, 5) Сербія, 6)Болгарія, 7) Дон, – з центром у Києві. Поетичні твори мислителя відображали долю покріпаченої України. 

     

    18 червня – 160 років тому народився Заклинський Корнило Гнатович (1857-1884), історик, етнограф, письменник. Народився у с.Маріямпіль, нині Галицького р-ну Івано-Франківщини, освіту здобув у Львівському ун-ті. Збирав народні говірки, фольклорні й етнографічні матеріали. На основі зібраного створив низку оповідань. Попри короткий життєвий шлях, полишив чимало наукових праць, серед них – «Про Т.Шевченка», «Михайло Максимович і його заслуги для української літератури» і ін.

     

    19 червня – минає 150 років від народження Купчинського Євгена Івановича (1867-1938) композитора, хорового диригента, священика. Народився у с.Оглядів, нині Радехівський р-н Львівщини, закінчив Львівську духовну семінарію. Був обдарованим проповідником-духівником, патріотом.  Великою заслугою композитора є організація  сільських хорів. Мав низький бас, довгий час очолював церковно-освітянський мішаний хор, неперевершено володів грою на цитрі. Окрім власних композицій  виконував твори М.Лисенка, Ф.Шопена, Ф.Шуберта  і ін.

     

    21 червня – 120 років від дня народження Кондратюка Юрія Васильовича (спр. ім’я Шаргей Олександр Гнатович (1897~1943), вченого-винахідника, одного із першотворців ракетної техніки й теорії космічних польотів. Народився у м.Полтаві, навчався у Петроградській політехніці, незалежно від К.Ціолковського вивчав проблеми  космічних подорожей та конструювання міжпланетних кораблів, вивів основне рівняння лету ракети, його траєкторію, вперше розробив теорію багатоступінчатих ракет. Наукові здобутки вченого покладені в основу сучасної космонавтики. Зазнав тяжких поневірянь: участь у ! Світовій війні, перебував у таборах ГУЛАГ-у. За одною із версій – загинув у нацистському концтаборі.

     

    22 – 23 червня –  День пам’яті жертв розстрілів в’язнів у тюрмах Західної України. При загарбанні західних земель України червоною Московщиною в особі Совєтського Союза у вересня 1939р. – згідно змови з нацистською Німеччиною про «розподіл сфер впливу» – окріплий людоїдний московський більшовизм вже пропонував не гасла про приналежність фабрик, заводів і землі, а практику ГУЛАГУ – геноцидне винищення української людності шляхом розстрілів, катувань, і які в перші дні бойових дій між самими «розподілювачами світу» набули тотальний характер. 

     

    23 червня – 1917 року Українська Центральна Рада проголосила Перший Універсал – «Універсал Української Центральної Ради до українського народу  на Україні, й поза Україною сущого», яким ще не передбачалося відділення від Московщини, але стверджувалося про самостійне порядкування на свої землі. Попри таке, москальне імперство збешеніло від люті на «малоросів».

     

    25-26 червня – 1992р. у Києві Відбувся Всеукраїнський Православний Собор, що об’єднав Українську Автокефальну Православну Церкву та частину  Української Православної Церкви Московського Патріархату (до загарбання Московією у 1686р.  була Київською Митрополією у складі Константинопольської Патріархії) в єдину структуру – Українську Православну Церкву Київського Патріархату. Ці і подальші складні події церковного життя в Україні є наслідком багатовікової агресії Московщини, серед засобів якої була і є не тільки зброя, але й «язик»… і навіть Церква.

    24 червня – 120 років тому народився Лютенко-Лютий Іван Макарович (1897-1989), військовий та громадський діяч, підприємець, меценат. Народився у с.Товмач, нині Шполянський р-н Черкащини, освіту отримав гімназійну а також у школі прапорщиків Відбув І Світову війну, з 1918р. у складі Армії Української Народної Республіки, з 1919р. – у повстансько-партизанському русі, став  Головним отаманом Холодного Яру під псевдонімом  «Гонта». В 1923р. емігрував до Польщі, вів активно громадську та культурницьку діяльність, зокрема, у м.Холмі, став успішним підприємцем. У ІІ Світову війну допомагав полоненим-українцям, по війні мешкав у м.Мюнхені, далі у Марокко (м.Рабат), з 1957р. – у США. Полишив спогади «Вогонь з Холодного Яру».

         28 червня – 100 років тому створено Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради – Уряд України, головою обрано Володимира Винниченка. Головний виконавчий орган України складався з 8 генеральних секретарів та генерального писаря.

    30 червня – 110 років від дня народження Шухевича Романа-Тараса Йосиповича (1907-1950), політичного і державного діяча, військовика. Народився у м.Львові у родині повітового судді, освіту здобув у Музичному інституті ім. М. Лисенка, а також у Львівській політехніці. У юному віці: став членом «Пласту» ще у гімназії у 1925р. вступив до Української Військової Організації (УВО), у 1929р. став членом Організації Українських Націоналістів – первинно національно-визвольні устремління молодого Шухевича були спрямовані проти польського гніту, за що в 1934-37рр. відбував покарання у польському концтаборі. Після звільнення став успішним підприємцем. Після розколу ОУН взяв бік її революційного крила. В умоваїх ІІ Світової війни упродовж року командував українським військовим підрозділом «Нахтігаль», у складі іноземних легіонів «Вермахту». У 1943р. очолив Українську Повстанську Армію у боротьбі проти нацистських і більшовицьких загарбників, був обраний головою Секретаріату Української Головної Визвольної Ради – парламенту  воюючої України. 5 березня 1950 р. загинув у бою з НКВС.

    – 130 років тому народився Гагенмейстер Володимир Миколайович (ім’я при нар. Карл-Ріхард) (1887-1938), живописець, графік, ілюстратор, педагог, мистецтвознавець, Народився у м.Виборзі (Фінляндія), закінчив Училище технічного рисування у м.Петербурзі. З 1916р. проживав в Україні, завідував Кам’янець-Подільською художньо-промисловою школою, брав участь у мистецьких виставках. 1933р. усунений з директорства, його художня школа розгромлена — «за надмірну популяризацію українського мистецтва». Змушений був перебратися до Харкова, далі до Києва, де у грудні 1937 арештований НКВС, а 20 січня 1938р. отримав комуністичну кару –  постріл у потилицю в підвалах Жовтневого палацу. Спадок митця складає: серії літографій архітектурних пам’яток Поділля, портретів Т.Шевченка, У.Кармелюка, «Селянських настінних розписів Кам’янеччини» і ін.

    У цьому році минає 130 років від народження Гризло Семена Григоровича (1887-1921), військового і громадського діяча.  Народився у м.Катеринопіль, нині райцентр Черкащини, працював  учителем сільської школи. За участь у повстанні на броненосці «Потьомкін» був засланий до Сибіру, з розпадом імперії повернувся у рідний край, став співорганізатором  Вільного козацтва, з 1919р. перебував у лавах  Армії Української Народної Республіки, далі продовжив активну боротьбу проти московсько-більшовицьких загарбників  у повстанському русі Холодного Яру, де загинув в одному з боїв.

                                                      

    О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/ 

    Переглядів: 107 | Додав: berdschool3 | Рейтинг: 0.0/0 |
    Всього коментарів: 0
    avatar
    Форма входу
    Календар новин
    «  Червень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    2627282930
    Пошук
    Друзі сайту
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Copyright MyCorp © 2017